Головні медики краю стверджують, що виправити все можна завдяки реформі галузі охорони здоров’я. Але вони переконують, що жодну лікарню при цьому не закриють.

- Жоден лікувальний заклад на Тернопіллі не закрили і не закриють, бо це буде суперечити Конституції, - наголошує Руслан Мостовий. – Якби хтось навіть хотів таке зробити, це – неможливо!

Директор департаменту охорони здоров’я Тернопільської обладміністрації стверджує, що в ході реалізації реформи галузі відбуватиметься перепрофілювання закладів. У кількох дільничних лікарнях уже почали реорганізовувати базові амбулаторії. При них планують створити соціально-реабілітаційні центри – для самотніх людей, за якими немає кому доглядати. Адже в нинішніх лікарнях, за словами пана Мостового, більшості пацієнтів треба не призначати ліки, а подавати. А це – не є функцією медицини. 

- І в такому напрямку ми будемо продовжувати рухатися, - наголошує він. – Інших варіантів немає. Галузь охорони здоров’я не зможе ефективно працювати без реформи…

Майже мільярд гривень щороку отримує Тернопілля на галузь охорони здоров’я. Чверть цієї суми йде на утримання стаціонарів, пише 20 хвилин. Проте звичайний пацієнт цих закладів цього не відчуває. Хворі змушені майже все необхідне купувати самі. Чому все так складається, пояснив нещодавно заслужений дiяч науки i технiки України, член-кореспондент НАМН України, професор, ректор медуніверситету ім. І.Горбачевського Леонід Ковальчук. На його думку, катастрофічну ситуацію у медицині спричиняє розпорошення та нераціональне використання коштів, які надає держава. Кардинально змінити все дозволить саме реформування галузі.

- Реформа – робота не одного дня, - наголошує ректор. - Вона пов’язана з багатьма факторами, зокрема, із будівництвом доріг, нових закладів первинної ланки, закупівлею нових автомобілів для екстреної служби, удосконаленням швидкої медичної допомоги.

Претензії мають усі

Нарікань від медиків і пацієнтів на неефективну роботу галузі - не злічити. Отже, як каже Леонід Ковальчук, змінювати ситуацію треба негайно і кардинально. Однак будь-які реформи завжди викликають спротиву суспільстві. Настав час людям зрозуміти: зламати стару систему по-іншому неможливо. Уся наша медична система - застаріла.

– Тим станом медицини, який є, не задоволені ані пацієнти, ані медики, - розповідає ректор. - Цього року на галузь охорони здоров’я області без централізованих поставок виділили 930 млн грн. Понад 200 (!) - йдуть на вітер, бо вони не доходять до пацієнта.

Леонід Ковальчук пояснює, що 80% усіх коштів, які виділяє держава на медичну галузь краю,  витрачають на утримання стаціонару - так званий ліжко-день.

При цьому, за словами професора, 50% ліжок працюють неефективно.

- Торік на забезпечення функціонування медичних програм - для подолання онкології, цукрового діабету, забезпечення заходів охорони материнства і дитинства, передбачили 75 млн грн, але цих коштів не вистачило, - нарікає ректор. - Разом із тим, грошей бракнуло і стаціонарам, тому елементарні медпрепарати пацієнти були змушені купувати.

Переорієнтувати заклади

Леонід Ковальчук вважає, що 200 млн грн, витрачених у 2012 р. на стаціонари, можна було використати раціональніше. Тоді і грошей вистачило б на все, і медзакладів ніхто не закривав би. Залишилося б їх лише перепрофілювати.

– Ми категорично проти закриття дільничних лікарень, бо вони виконують соціальну функцію, – продовжує пан Ковальчук. – У кожному селі на 500-600 жителів є 15-20 знедолених людей, які не можуть обходитися без сторонньої допомоги.

Один соціальний працівник із таким обсягом роботи впоратися не може. Тож час від часу  літню чи немічну людину клали у дільничну лікарню.

- Ми повинні переорієнтувати такі заклади на соціальну допомогу, зробити з них центри реабілітації та догляду за людьми похилого віку, - каже лікар. - Стоїть питання про відкриття нових лікарських амбулаторій, нових медичних пунктів у кожному селі. Натомість стаціонари треба укрупнювати, щоб зосередити в одному місці сучасну апаратуру і найкращі кадри. Там надаватимуть високотехнологічну медичну допомогу.

Існуюча система охорони здоров’я, на думку науковця, спричиняє чималі проблеми з кваліфікацією лікарських кадрів. Так, за нормативами, хірург повинен проводити 200 операцій протягом року. Тільки тоді він здатен підтримати свій кваліфікаційний рівень. Але сьогодні у райлікарнях кількість операцій не сягає і п’яти десятків.

- Ось вам і відповідь на запитання, чому ті лікарні часто потрапляють у скандали, пов’язані з ефективністю надання допомоги. А де лікарю взяти досвід? - запитує Леонід Ковальчук. Якщо створити кілька потужних закладів - окружних лікарень, оснастити їх необхідною сучасною апаратурою, сконцентрувати там хороших спеціалістів, розширити географію їх діяльності, то медики набуватимуть більше практики. Відтак позитив відчують і пацієнти, бо отримуватимуть якісніші послуги, наголошує ректор медуніверситету.

Програму ще не ухвалили

Медичне керівництво краю теж наполягає на негайних змінах в галузі охорони здоров’я. Руслан Мостовий стверджує, що лише реформа дозволить покращити якість медичної допомоги і забезпечити її доступність для кожного жителя Тернопілля.

- Нам потрібно виконати три основні функції: здійснити структурну перебудову галузі, забезпечити якісно краще матеріально-технічне забезпечення та перерозподілити кошт, - каже він. - Власне, проект реформування, який буде своєрідною дорожньою картою у цій роботі, вже готовий.

Реформування, як він каже, проходить у кілька етапів. До кінця року планують завершити перший. Йдеться про створення первинного рівня медичної допомоги - заклади первинної ланки. Другий етап - реорганізація швидкої медичної допомоги. Згодом передбачене й удосконалення закладів третинного рівня.

Варто нагадати, що концепція реформування галузі охорони здоров’я Тернопілля" - лише проект. Над ним почали працювати ще у 2009 р., однак обласна рада ще нічого не ухвалювала. Про це нагадує виконавчій владі начальник відділу соціально-економічного розвитку та бюджетного планування Тернопільської облради Володимир Чубатий. Оскільки найвищий представницький орган уже більше як півроку паралізований, то до реформи медицини не відомо коли й дійде. Але зміни медики розпочали вже. Спонукає до цього розподіл коштів, який у Києві практикують. Тобто охорона здоров’я навіть у регіонах, які не були пілотними у реалізації реформи, отримує стільки фінансів, наше зміни відбулися.

Взялися за швидку!

– Наразі триває реалізація першого етапу реформи. Паралельно ми взялися до створення служби екстреної допомоги та медицини катастроф, - додає Руслан Мостовий. - Попри проблеми в облраді, нам таки вдалося створити Центр екстреної допомоги. Тепер треба розвивати мережу, створити диспетчерську службу, обладнати автомобілі навігаторами.

Їдучи на виклик, бригада медиків, як він стверджує, уже буде знати, в якій лікарні пацієнту оперативно нададуть допомогу. Тож повезуть його саме туди.

- Тут уже виникає питання доріг і комплексної лікарні, де пацієнтові здатні надати спектр медичних послуг, – каже Руслан Мостовий. - Такі лікувальні заклади будуть у трьох зонах області. Там планується забезпечити цілодобове чергування операційної та реанімаційної бригад. Звісно, буде там і найновіше обладнання, і лабораторія.

Решта лікувальних закладів, за його словами, отримає статус лікарень планового лікування.

– Оперативне надання допомоги передбачає хірургічне втручання протягом перших двох годин після поступлення пацієнта, – додає Леонід Ковальчук. - А уявіть собі: привозять пацієнта у лікарню, а в ній немає томографа. Хворого доводиться перевозити. Викликати з обласного центру хірурга, анестезіолога. Це - ще близько трьох годин. Ми втрачаємо дорогоцінний час, а разом із тим можливість врятувати людині життя!

Тож нині йдеться про те, аби адаптувати реформу до особливостей нашого краю і при цьому не втратити довіру населення.

- Реформа необхідна і зробити її можна лише разом, - наголошує пан Ковальчук. – Звісно, йдеться про багато факторів, зокрема, будівництво доріг, нових закладів первинної ланки, закупівлю нових автомобілів, удосконалення швидкої медичної допомоги.