Внаслідок ослаблення татаро-монгольськими нападами Галицько-Волинське князівство у 1349 р. було поділене між Литою і Польщею. Тернопільщина опинилась у складі Польщі. Нові землі відразу ж поділили між собою польські можновладці, які масово приїжджали сюди заради збагачення та осідали на нових територіях. Найбільше володінь на південь від Тернополя займали Бучацькі та Баворовські - згодом польські шляхтичі, які отримали свої прізвища від місцевостей, де мали свої осідки. Певний період тривала боротьба між різними сусідніми королями за території князівства. У 1434 р. відбувся офіційний поділ земель між Польщею та Литвою, після чого Польща провела територіально-адміністративний поділ своїх володінь. Березовиця опинилась у Руському воєводстві, Теребовлянському старостві. Внаслідок поділу Польщі між Австрією та Росією в 1772 р. Тернопільщина опинилась у складі Австрії. Громада Велика Березовиця знаходилась у повіті (дистрикті) Тернопіль, Тернопільської округи (циркулу) в Королівстві Галичини та Володимирії. Після французької війни, у 1809 р., Тернопільщина була зайнята Росією. У 1810 р. було створено Тернопільський край і Тернопільську округу, в якій перебувала Березовиця. що була прикордонною місцевістю з російського боку. У червні 1815 року цю територію знову було повернуто Австрії. Від 1867 року поступово відбувалось об'єднання Австрії та Угорщини, а звідси - новий адміністративний поділ. Березовиця належить до Тернопільського повіту в Галицькому намісництві Королівства Галичини, Володимирії та Лодомерії. У вересні 1914 р., під час Першої світової війни, Тернопільщина була захоплена Росією, внаслідок чого створено генерал-губернаторство Галичини, до складу якого входила Тернопільська губернія, Тернопільський повіт, до якого належала ґміна Березовиця. Після розпаду Російської імперії в 1917 р. ця структура існувала тільки формально. Натомість після розпаду Австро-Угорщини, від жовтня 1918 р. наше село увійшло до складу Західно-Української Народної Республіки, Тернопільського воєводства і Тернопільського повіту. Від липня 1919 року Березовиця, як і вся Тернопільщина, опиняється у складі Польщі. Протягом липня-серпня 1920 р. село перебуває в руках радянської влади та в складі Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, після чого знов, уже остаточно, переходить у володіння Польщі. Сформовано новий адміністративний поділ. Ґміна Березовиця належить до Тернопільського повіту, Тернопільського воєводства. Після захоплення західних територій Польщі Радянським Союзом, у грудні 1939 р., створено Тернопільську область, до якої належала сільрада Березовиця, Микулинецького району. У період німецької окупації, від серпня 1941 р„ ґміна Березовиця - в складі Тернопільського повіту, дистрикту Галичина. Після приходу радянської влади, від липня 1944 р.. обласним центром був Чортків (оскільки Тернопіль був вщент зруйнований), але невдовзі відновлено довоєнний радянський адміністративний поділ. Внаслідок адміністративних реформ, згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР про укрупнення сільських районів республіки, від 1 січня 1963 р., село належить до Теребовлянського р-ну, а згодом, після чергових реформ, з 1 січня 1967 р. до Тернопільського. У 1986 році Велика Березовиця отримала статус селища міського типу, а від 1990 року до селищної Ради приписане с. Кип'ячка. Література: Хортик О., Нарис минувшини селища Велика Березовиця, Тернопіль 2006.
|