Внаслідок ослаблення   татаро-монгольськими   нападами Галицько-Волинське князівство у 1349 р. було поділене між Литою і Польщею. Тернопільщина опинилась у складі Польщі. Нові землі відразу ж по­ділили між собою польські можновладці, які масово приїж­джали сюди заради збагачення та осідали на нових терито­ріях. Найбільше володінь на південь від Тернополя займали Бучацькі та Баворовські - згодом польські шляхтичі, які отри­мали свої прізвища від місцевостей, де мали свої осідки. Пев­ний період тривала боротьба між різними сусідніми королями за території князівства. У 1434 р. відбувся офіційний поділ земель між Польщею та Литвою, після чого Польща провела територіально-адміністративний поділ своїх володінь. Березовиця опинилась у Руському воєводстві, Теребовлянському старостві. Внаслідок поділу Польщі між Австрією та Росією в 1772 р. Тернопільщина опинилась у складі Австрії. Грома­да Велика Березовиця знаходилась у повіті (дистрикті) Тер­нопіль, Тернопільської округи (циркулу) в Королівстві Га­личини та Володимирії. Після французької війни, у 1809 р., Тернопільщина була зайнята Росією. У 1810 р. було створено Тернопільський край і Тернопільську округу, в якій перебу­вала Березовиця. що була прикордонною місцевістю з російського боку. У червні 1815 року цю територію знову було повернуто Австрії.  Від   1867 року  поступово відбувалось об'єднання Австрії та Угорщини, а звідси - новий адміністра­тивний поділ. Березовиця належить до Тернопільського пові­ту в Галицькому намісництві Королівства Галичини, Володи­мирії та Лодомерії. У вересні 1914 р., під час Першої світової війни, Тернопільщина була захоплена Росією, внаслідок чого створено генерал-губернаторство Галичини, до складу якого входила Тернопільська губернія, Тернопільський повіт, до якого належала ґміна Березовиця. Після розпаду Російської імперії в 1917 р. ця структура існувала тільки формально. Натомість після розпаду Австро-Угорщини, від жовтня 1918 р. наше село увійшло до складу Західно-Української Народної Республіки, Тернопільського воєводства і Тернопільського повіту. Від липня 1919 року Березовиця, як і вся Тернопіль­щина, опиняється у складі Польщі. Протягом липня-серпня 1920 р. село перебуває в руках радянської влади та в складі Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, після чого знов, уже остаточно, переходить у володіння Польщі. Сфор­мовано новий адміністративний поділ. Ґміна Березовиця нале­жить до Тернопільського повіту, Тернопільського воєводства. Після захоплення західних територій Польщі Радянським Со­юзом, у грудні 1939 р., створено Тернопільську область, до якої належала сільрада Березовиця, Микулинецького району. У період німецької окупації, від серпня 1941 р„ ґміна Березо­виця - в складі Тернопільського повіту, дистрикту Галичина. Після приходу радянської влади, від липня 1944 р.. обласним центром був Чортків (оскільки Тернопіль був вщент зруйно­ваний), але невдовзі відновлено довоєнний радянський ад­міністративний поділ. Внаслідок адміністративних реформ, згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР про укруп­нення сільських районів республіки, від 1 січня 1963 р., село належить до Теребовлянського р-ну, а згодом, після чергових реформ, з 1 січня 1967 р. до Тернопільського.

У 1986 році Велика Березовиця отримала статус селища міського типу, а від 1990 року до селищної Ради приписане с. Кип'ячка.

Література:

Хортик О., Нарис минувшини селища Велика Березовиця, Тернопіль 2006.